В чем разница между глаголами must и have to

Модальні дієслова must і have to за своїм значенням, на перший погляд, дуже схожі між собою. Але все-таки різниця між ними є і в цій статті ми розглянемо більш детально, чим вони відрізняються і в яких випадках їх правильно вживати.

Must – це модальне допоміжне дієслово, його вживаємо, коли хочемо вказати на чіткий обов’язок щось зробити.

Have to використовується для вираження об’єктивного зобов’язання і не є допоміжним дієсловом. Ми використовуємо його, коли хочемо висловити обов’язок у загальному сенсі, потребу щось зробити.

Ми використовуємо have to, щоб вказати на обов’язковість чогось, наприклад: Johnny has to go to school.

Примітка: вираз have to використовується в усіх часах: he has to, he had to, he has had to, he will have to.

Вживання have to

Have to завжди групується з модальними допоміжними дієсловами для зручності, але насправді – це не допоміжне дієслово. У цій структурі, have – це головне дієслово.

Базова структура для have to виглядає так:

суб’єкт + допоміжне дієслово + have + to – інфінітив

Приклади:

They have to work – Вони мають працювати.

She doesn’t have to walk there – Вона не має туди йти.

Did you have to speak with him? – Ти маєш з ним говорити?

Окрім того, have to виражає безособове зобов’язання, коли суб’єкт має підкорятися загальним правилам або законам. Нave to – це об’єктивне дієслово.

Приклади:

In Australia, you have to drive on the left — В Австралії Ви повинні їхати зліва.

Jack has to wear suit at work – Джек має вдягати костюм на роботу.

У кожному із вищевказаних випадків зобов’язання не є думкою або ідеєю суб’єкта. Зобов’язання походить ззовні.

Філіал школи англійської мови English Prime в центрі

Must використовуємо, коли в чомусь є суттєва (сильна) потреба, наприклад:

They must go – Вони мають іти.

Must – модальне допоміжне дієслово і стоїть воно перед основним дієсловом. Основна структура:

суб’єкт + допоміжне дієслово must + основне дієслово

Основне дієслово завжди вживається в основній формі.

I must visit a doctor – Я маю піти до лікаря.

You must stop smoking – Ти повинен кинути курити.

Як і після всіх допоміжних дієслів, після must ми не вживаємо to.

Приклад: I must do it now, а не – I must to do it now.

Загалом, must виражає персональні зобов’язання, що об’єкт вважає за потрібне. Must – це суб’єктивне дієслово.

Приклади:

He must finish the project – Він мусить закінчити проект.

She must pass an exam – Вона мусить скласти іспит.

У цих прикладах зобов’язання – це ідея чи думка конкретної людини.

Дієслово must використовуємо тільки в теперішньому (Рresent) і майбутньому часі (Future), і не можемо вживати в минулому (Past). У минулому часі ми використовуємо тільки have to.

Більш детально з цими та іншими типами модальних дієслів можна ознайомитися на розмовній англійській у мовній школі English Prime у Києві.

10 Вересня 2019

Назви тварин англійською мовою

10 Вересня 2019

Як правильно будувати речення англійською

10 Вересня 2019

Нецензурна лексика в англійській мові