Інфінітив в англійській мові: як утворюється та коли використовується

В англійській мові дієслово - це частина мови, без якої неможливо побудувати жодного речення 🤓. Саме воно допомагає передати дію, стан або ж намір. Але щоб краще зрозуміти, як працює мова, важливо розібратися з основними формами дієслова. Однією з них є інфінітив - форма, яка часто використовується в різних ситуаціях і має свої особливості. 

Інфінітив в англійській мові: що це за форма дієслова

Інфінітив в англійській мові - це початкова форма дієслова, іншими словами 👉 базова та така собі “чиста”. Якщо пояснити простіше, що таке інфінітив в англійській мові, то це основа, від якої утворюються всі інші форми дієслова та граматичні часи. 

Дуже часто інфінітив називають “невизначеною формою дієслова”. Це тому, що невизначена форма не дає нам жодної інформації про час, рід, особу чи кількість виконавців дії. 

Ця форма дієслова відповідає на питання “що робити?/що зробити?”та зазвичай легко пізнається за часткою to:

• to eat - їсти
• to learn - вчити, вчитися
• to break - ламати, розбивати

Варто також пам’ятати, що не завжди інфінітив вживається з часткою to, в такому випадку - це повний інфінітив. У деяких випадках вона опускається і тоді використовується так званий “голий інфінітив” (bare infinitive) 🙈.

Які форми має інфінітив: час і стан

Інфінітив в англійській мові має кілька форм, які допомагають точніше передати коли відбудеться дія і як саме вона виконується. 

На перший погляд це може виглядати складно, але насправді всі форми інфінітиву в англійській будуються дуже логічно. Головне - розділити їх на дві частини: час і стан.

Пропонуємо поглянути на наступну таблицю в якій є дві характеристики інфінітива одразу - час і стан. Це дозволить одразу побачити, як змінюється форма дієслова в залежності від ситуації ⬇️ 

З представленої таблиці видно, що активний стан є більш уживаним, тоді як пасивний використовується лише в окремих випадках і частіше у письмовій або формальній мові. 

Коли використовується інфінітив з часткою “to”

Інфінітив з часткою to - це повний інфінітив. Саме він найчастіше зустрічається в англійській мові і використовується, коли ми хочемо додати ще одну дію, пояснити намір, причину ми результат. 

Якщо спростити, то у більшості випадків, коли в реченні з’являється друге дієслово, воно буде саме у формі to + дієслово. 

Розглянемо основні випадки ⬇️

• Після інших дієслів (як друга дія)

Це одне з найпоширеніших використань. Інфінітив допомагає додати ще одну дію таким чином уточнивши зміст речення. Є велика кількість дієслів після яких вживається саме така форма, а не герундій 👇

She decided to leave the party without saying goodbye. - Вона вирішила піти з вечірки, навіть не попрощавшись.

He promised to call me, but he disappeared for a week. - Він пообіцяв подзвонити, але зник на тиждень. 

I hope to visit this place 🌉 again in the future. - Я сподіваюся відвідати це місце знову у майбутньому. 

• Інфінітив для вираження мети (In order to - навіщо?)

Інфінітив дуже часто використовується, щоб показати мету дії. Проте, інколи для того щоб звучати більш формально використовується конструкція in order to 👇

She came to the restaurant to have lunch. – Вона прийшла в ресторан, щоб пообідати.

She woke up early to prepare breakfast. - Вона прокинулася рано, щоб приготувати сніданок.

She studied hard 📚 in order to achieve her goals. - Вона наполегливо вчиться, щоб досягти своїх цілей. 

We left earlier in order to catch the train. - Ми вийшли раніше, щоб встигнути на потяг.

📌 Це один із найпростіших і найзручніших способів сказати “щоб щось зробити”.

• Після питальних слів (what,where,how…)

Інфінітив часто використовують після питальних слів, коли ми говоримо не про саме питання, а про дію 👇 

I have no idea 🤷‍♂️ what to wear this evening. - Я не маю уявлення, що одягнути цього вечора. 

I don’t know where to start with this task. - Я не знаю, з чого почати це завдання. 

She couldn’t decide how to solve the problem. - Вона не могла вирішити, як розв’язати цю проблему.

📌 Саме в таких випадках повний інфінітив може скоротити складне речення.

• У пасивних конструкціях 

Інфінітив із to використовується в пасивному стані, коли дія спрямована на підмет 👇

She was asked to stay after the meeting. - Її попросили залишитися після зустрічі. 

I don’t want to be judged by people. - Я не хочу, щоб мене оцінювали люди.

He was told to wait outside. - Йому сказали чекати на вулиці. 

• Після прикметників та конструкцій too/enough

Інфінітив часто використовується після прикметників, щоб прояснити ситуацію або ж надати оцінку 👇

I was surprised 😲 to see him there. - Я був здивований побачити його там. 

I was happy to see her again. - Я був радий знову її побачити.

📌 Також дуже часто повний інфінітив застосовується після конструкцій з too/enough 👇

This bag is too heavy to carry. - Ця сумка занадто важка, щоб її нести. 

My sister is strong enough 🦾 to pick up this box. - Моя сестра достатньо сильна, щоб підняти цю коробку. 

• У вступних фразах (виразах)

Часто інфінітив стоїть на початку речення як частина сталих виразів 👇 

To be honest, I expected something more exciting. - Якщо чесно, я очікувала чогось цікавішого. 

To begin with, we need a better plan. - Для початку нам потрібен кращий план.

To sum up, this is the most important part. - Підсумовуючи, це найважливіше частина.

📌 Саме такі вирази дуже часто використовуються в розмовній і письмовій мові.

У яких випадках вживається інфінітив без частки “to”

Інфінітив без частки to (bare infinitive) - це форма дієслова, яка вживається без звичної для нас частки to: go, do, sleep, help. Інколи цей момент, коли ця частка зникає, може збити з пантелику. 

Вживання такої форми інфінітива в англійській мові не завжди є доцільним, а лише в певних ситуаціях, які мають свою логіку застосування. Таких випадків не багато, тому вони з легкістю запам'ятовуються природно завдяки практиці ⬇️

• Після модальних дієслів 

Це одне з найважливіших граматичних норм серед інших правил інфінітиву в англійській: після модальних дієслів (can, could, may, might, must, should, will, would) інфінітив завжди використовується без to 👇

She can solve the problem faster than anyone else. - Вона може вирішити цю проблему швидше ніж будь-хто інший. 

You should take a break because you look exhausted 🥱. - Тобі варто зробити перерву, тому що ти виглядаєш таким втомленим. 

We must finish this work today. - Ми повинні завершити цю роботу сьогодні. 

• Після дієслів сприйняття 

Коли ми говоримо про те, що спостерігаємо певну дію (see, hear, feel, watch, listen, observe, notice), тоді ми використовуємо інфінітив без to 👇

I saw her drop her phone. - Я бачив, як вона впустила телефон. 

We heard the ground shake under our feet. - Ми почули, як земля затремтіла під ногами. 

They watched the children play in the park 🏞️. - Вони спостерігали, як діти грають у парку.

• Після дієслів “make”, “let” та “help”

Після деяких дієслів, що показують вплив на іншу людину, також використовується інфінітив без to 👇 

The teacher made me rewrite the whole essay. - Вчитель змусив мене переписати ціле есе. 

My friend let me use his camera for the trip. - Мій друг дозволив мені скористатися його камерою для подорожі. 

❗ Зверніть увагу, що із дієсловом help можливі обидва варіанти (з to та без to). У розмовній англійській частіше використовується варіант без to 👇

She helped me (to) carry these bags. - Вона допомогла мені нести ці сумки. 

• Після “had better” та “would rather”

Це сталі вирази, що дуже часто використовуються в розмовній англійській 👇

You had better check the details before sending him this email. - Тобі краще перевірити деталі, перед тим як надсилати йому цей лист. 

She would rather not discuss it again. - Вона б краще не обговорювала це ще раз. 

I would rather stay at home tonight 🌃. - Я б краще залишився вдома сьогодні ввечері.

Особливості використання інфінітива в англійській

Якщо коротко, інфінітив - це не просто ще одна форма дієслова. Це справжній інструмент, який допомагає зробити мовлення більш гнучким, точним і природним. 

Інколи інфінітив може поводитися зовсім не так, як ми очікуємо. Інколи він здатний замінити ціле речення, іноді змінити значення фрази, а іноді він може з’явитися там де ви зовсім не очікуєте. 

Розглянемо найважливіші особливості, які справді варто знати ⬇️ 

• Інфінітив може стояти на початку речення 

Це звучить більш формально, але використовується досить часто👇

To understand this topic, you need time and a lot of practice. - Щоб зрозуміти цю тему, тобі потрібен час і багато практики. 

To solve this problem we need a new method. - Щоб вирішити цю проблему, нам потрібен інший метод.

To improve your skills, you should practice every day. - Щоб покращити свої навички, потрібно практикуватися кожного дня.

• Інфінітив після прикметників - дуже поширена конструкція

Після прикметників інфінітив часто пояснює причину або показує реакцію 👇

I was really shocked 🤯 to hear the news. - Я була справді шокована, почувши новини. 

They were lucky to find this market in the countryside. - Їм пощастило знайти цей ринок у сільській місцевості.

We are happy to help you with this task. - Ми щасливі допомогти вам з цим завданням.

• Інфінітив у ролі підмета 

Інфінітив також може виступати як підмет, тобто називати дію, про яку йдеться. У такому випадку інфінітив фактично відповідає на питання “що?” і виконує роль головного елемента у реченні 👇

To travel alone can be scary at first. - Подорожі на самоті спочатку можуть здатися страшними. 

To learn a new language is to open a new world 🗺️. - Вивчення нової мови означає відкриття нового світу.

Проте в сучасній англійській мові природніше буде сказати з конструкцією з “it”👇

It is important to stay calm 😮‍💨 in stressful situations. - Важливо залишатися спокійним у стресові ситуації. 

It is difficult to learn a new language without practicing. - Важко вчити нову мову без практики.

• Інфінітив часто використовується для порад і інструкції

Try to focus on this task. - Спробуй зосередитися на цьому завданні. 

Don’t forget to call 📲 your parents. - Не забудь зателефонуватис воїм батькам. 

Remember to take your passport. - Не забудь взяти свій паспорт.

Підсумок: що варто запам’ятати про інфінітив

Інфінітив в англійській мові - це одна з базових форм дієслова, яка лежить в основі побудови речень і допомагає якомога точніше передавати думки, наміри та зв’язки між діями. Незважаючи на свою “простоту”, він виконує дуже важливу роль і може змінюватися залежно від контексту. 

➡️ Головне, що варто розуміти - це як утворюється інфінітив в англійській мові та що він не існує як щось одне. Це система форм, які відрізняються часом і станом, а також умовами використання. Саме такі варіації дозволяють передавати різні відтінки значення, а саме: чи дія відбувається одночасно, чи раніше, чи триває певний час. 

➡️ Також важливо пам’ятати про поділ на повний інфінітив (з to) та bare infinitive (без to). Різниця між цими двома формами залежить від конкретних граматичних конструкцій, що зафіксовані у мові.  У більшості випадках вибір не є вільним, а визначається певними правилами, що потрібно вміти розпізнавати. 

➡️ Окрему увагу варто звернути на те, що інфінітив часто виступає не лише як частина дієслівної конструкції, але й як інструмент для вираження мети, причини, оцінки. Завдяки таким напрямкам, інфінітив робить мову більш компактною, логічною та природною.            

У результаті інфінітив - це не просто граматична форма, а універсальний інструмент, який дозволяє поєднувати декілька дій, будувати складні думки і робити мовлення більш гнучким. Саме тому, його активно вивчають на курсах англійської для початківців у школі English Prime, адже це допомагає швидше заговорити природно та впевнено👍