Дієслово – частина мови, без якої неможливо побудувати жодного речення. Основне його завдання – позначати дії. У дієслів є кілька форм, серед яких герундій, інфінітив і причастя.
Інфінітив – це початкова форма дієслова, іншими словами – базова. На її основі створюються всі інші форми й граматичні часи дієслів. Дуже часто інфінітив в англійській мові ще називають “невизначеною формою дієслова”. Невизначена вона бо не дає ніякої інформації про час, рід, дійову особу і їх кількість. Іншими словами – нуль інформації. Це звичайна дієслівна форма, що відповідає на питання “Що робити? Що зробити? “, яку ви легко знайдете в словнику:
run – бігти, бігати / пробігти, побігати
swim – плавати / поплавати
Інфінітиви в англійській мові можуть приймати різні форми, види й виконувати різні функції. Цьому і буде присвячена поточна стаття.
Почнемо з того, які саме функції виконує дієслово в реченні.
Підмет
To swim in that river is quite dangerous. – Плавати в річці досить небезпечно.
Присудок
They will play tennis next summer. – Вони будуть грати в теніс наступного літа. (Простий присудок)
We want to take part in this competition. – Ми хочемо взяти участь в змаганні. (Складений присудок)
Доповнення
He asked me to repeat it one more time. – Він попросив мене повторити це ще раз.
Обставина мети – (навіщо?)
He came to welcome us. – Він прийшов, щоб привітати нас.
Визначення
They made a decision to open a new branch. – Вони прийняли рішення відкрити нову філію.
Це основні функції, хоча в деяких англійських довідниках виділяють до 10 позицій. Це зроблено для того, щоб показати, що інфінітив може виконувати будь-яку роль в реченні, а не тільки присудка.
Чи важливо це знати й вміти чітко визначити яку саме функцію виконує інфінітив в тому чи іншому реченні? Дивлячись яка мета. Якщо англійська – головний предмет ваших досліджень, тоді так. Як правило, це стосується вузькопрофільних фахівців. Ні в бізнес-англійській, ні в англійській під час подорожей і ні в повсякденному житті такі знання зазвичай не потрібні. І це стосується будь-якої іншої мови.
Якщо ви використовуєте англійську як один з інструментів у своїй роботі або в житті – це не обов’язково. Точно так само як і в нашій мові: ви знаєте що є підмет, присудок і другорядні члени речення. Але ви не розкладає всі речення на ці складові. Ви просто знаєте, що це можливо зробити. Так і в англійській: будь-яке речення можна розкласти на “запчастини”, але в цьому нема потреби.
Перейдемо тепер до видів інфінітива, їх всього два:
повний інфінітив – вживається з частинкою to (I want to eat.)
голий інфінітив – вживається без частки to (He can swim.)
І той і той вид інфінітива активно застосовується в англійській мові. Тут не можна запитати “Який з них частіше вживається?”. Це буде значною помилкою. Адже який саме вид інфінітива буде використаний залежить від попереднього слова.
Іноді пропонують до вивчення цілі списки слів, після яких завжди буде стояти повний інфінітив. В такому випадку легше всього подарувати словник людині. Тому що таких слів багато. 🙂
Легше запам’ятати ситуації коли застосовується голий інфінітив. Їх всього 4:
після модальних дієслів (can, must, should etc) і подібних “сильних” зворотів (had better, would rather). Винятком в цій категорії є слово ought to і модальний зворот have to. Вони не здатні коректно функціонувати без частинки to.
We must be on time. – Ми повинні бути вчасно.
They have to come together. – Вони повинні приїхати разом.
після допоміжних дієслів (will, did not etc)
Will you stay here? – Ти залишишся тут?
They did not like to cook. – Їм не подобалося готувати.
після слів сприйняття: hear, feel, see, watch
I saw him come late. – Я бачив, що він повернувся пізно.
We heard her sing. – Ми чули як вона співала.
після дієслів, які “дозволяють” або “змушують” щось зробити (let, get, make, have)
I can not make him do anything. – Я не можу його примусити нічого робити.
Please, let me stay. – Будь ласка, дозвольте мені залишитися.
У розмовній англійській так само виділяють ще один випадок застосування голого інфінітива в скороченій формі негативного питання:
Why don’t we go out? – Why not go out? – Чому б (нам) не вийти в світ?
У таких випадках to не потрібно, тому що в повній версії речення інфінітив стоїть після допоміжного дієслова (другий випадок в нашому списку).
Тепер поговоримо про випадки коли вживається повний інфінітив:
Як друге дієслово, що дає більше інформації. Перелік дієслів, після яких завжди використовується повний інфінітив досить великий. Наведемо кілька прикладів:
He threatened to publish these photos. – Він погрожував, що опублікує ті фото.
We managed to finish everything on time. – Ми змогли закінчити все вчасно.
Повний інфінітив з часткою to може також показувати причину того навіщо ви що-небудь робите. При цьому по граматиці це теж буде друге або навіть третє дієслово в реченні:
She came to the restaurant to have lunch. – Вона прийшла в ресторан, щоб пообідати.
They went to the shop to buy some products. – Вони пішли в магазин, щоб купити продукти.
після дієслів, які працюють з питальними словами
We would like to know exactly what to do. – Ми б хотіли точно знати що робити.
She should decide where to move. – Їй варто вирішити куди переїхати.
після конструкцій to be made (бути змушеним), to be seen (бути побаченим), to be heard (бути почутим) в пасивному стані. Важливо відзначити, що після цих же конструкцій в активному стані ставиться голе дієслово (без частинки to).
They were made to tidy up the room. – Їх змусили прибрати в кімнаті.
I was seen to dance. – Чи бачили як я танцювала.
після прикметників, які описують людину (емоції, риси характеру і т.д.) або ситуацію, так само можуть бути додатково використані слова too, enough
It was nice of you to take the umbrella. – Було мило з твого боку взяти парасольку.
He was too strong to take part in this competition. – Він був дуже сильним, щоб взяти участь в змаганні.
The play was good enough to attend it twice. – П’єса була досить хороша, щоб відвідати її двічі.
в якості вступних слів:
To tell the truth, your report was the best. – Чесно кажучи, твій звіт був кращим.
To sum up, I would like to thank everybody for coming. – У висновку я б хотів подякувати кожному за те, що прийшли.
Що ж спільного у повного і голого інфінітивів? І той і інший часто займають друге або навіть третє місце після основного дієслова в реченні.
Як запам’ятати всі ці правила і слова? Якщо говорити відверто і підсумувати вищесказане, то все просто: друге/третє дієслово приєднується через частинку to, якщо перше дієслово не модальне і не допоміжне. Це досить загальне і досить просте правило. Воно працює навіть якщо дієслово кріпиться до прикметника. Навіть в цьому випадку він буде другим за рахунком:
Навіщо тоді стільки інформації, якщо правило таке просте? Важливо розуміти, що не можна всі-всі ситуації застосування дієслів об’єднати одним правилом. Є випадки, коли дієслово вживається у вступних фразах, або можуть бути слова-винятки, які не працюють з частинкою to. Вся ця інформація направлена на те, щоб ви знали як ще може бути.
Що робити якщо я не знаю потрібно ставити to чи ні? Якщо ви не впевнені у вживанні слова – сміливо звертайтеся до словника, там детально прописані всі варіанти використання кожного слова для різних випадків і в різних значеннях. У разі, якщо у вас немає можливості скористатися допоміжними засобами – довіртеся своїй інтуїції. Але для того, щоб на неї можна було покластися – виділіть англійській місце в своєму житті: читайте книги, дивіться фільми, щоб мова була живою, тоді ви будете розуміти як вона спрацьовує в тій чи іншій ситуації.
Що стосується форм інфінітива, то ви всі їх не з чуток знаєте. Звідки? Це ті самі форми, які дієслово приймає в різних граматичних часах. Кожну з них ми зараз детально розберемо в таблиці з прикладами.
Для початку важливо відзначити, що всі ці форми дієслів можна розділити на активні та пасивні. Розглянемо детально.
Active | Passive | |
|---|---|---|
Simple (V1) | to ask
They like to ask questions. – їм подобається ставити питання. | to be asked
She must be often asked for help. – Напевно, її часто просять про допомогу. |
Continuous (be+V1+ing) | to be asking
They seem to be asking you interesting questions. – Здається, вони ставлять тобі цікаві питання. | to be being asked
Questions should be being asked correctly! – Питання слід задавати правильно! |
Perfect (have V3) | to have asked
I am sorry not to have asked anyone for help. – Мені шкода, що я не попросив нікого про допомогу. | to have been asked
I think we will have been asked to provide more information till Monday. – Думаю, нас попросять надати більше інформації до понеділка. |
Perfect Continuous (have been V1ing) | to have been asking
Your colleagues seem to have been asking too much questions. – Здається, твої колеги ставлять дуже багато запитань. | to have been being asked
НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ Таку форму можна побудувати граматично, але вона не може бути застосована в житті. Використовуються простіші звороти. |
Оскільки ми знаємо, що в реченні інфінітив застосовується в якості доповнення до ключового дієслова – присудка, інфінітив завжди зазначається другим або навіть третім дієсловом в реченні. Залежно від того яку саме форму з вище описаних він приймає, ми можемо зрозуміти яка дія була раніше, а яка пізніше.
Обидві форми Simple Infinitive (Active і Passive), іншими словами простий інфінітив в активному і пасивному стані допомагають показати, що ця дія відбувається одночасно з дією, яку висловлює дієслово-присудок. Час події також визначається дієсловом присудком:
I am happy to help him. – Я щаслива (зараз) допомогти йому.
He wanted to be given a present. – Він хотів (в минулому), щоб йому вручили подарунок (в минулому).
Для того щоб сказати про майбутнє, слід використовувати модальні дієслова (бо вони стосуються сьогодення і найближчого майбутнього), а також дієслова, які стосуються майбутнього (to expect – очікувати, to intend – мати намір, to hope – сподіватися і т.д.) :
She hopes to get a job in that company. – Вона сподівається (з моменту зараз і на майбутнє) отримати роботу в тій компанії.
Ми навчаємо наших студентів працювати з простою формою інфінітива з початкових рівнів, через те, що вона активно застосовуються в багатьох конструкціях і різних граматичних часах.
Що стосується форм Continuous Infinitive (Active і Passive) або тривалої форми інфінітива в активному і пасивному стані, вони роблять акцент на тривалість дії, що може стосуватися як теперішнього, так і майбутнього в залежності від дієслова-присудка.
We must be reading different newspapers. – Ми, мабуть, читаємо різні газети.
Your tests can be being checked now. – Можливо, ваші тести зараз перевіряють.
Варто відзначити, що тривала форма інфінітива в пасивному стані (Passive Continuous Infinitive) рідко вживається, бо це досить складна форма інфінітива у вживанні й може бути замінена іншими зворотами в розмовній англійській мові.
Форма Perfect Infinitive (Active і Passive) або форма доконаного дієслова в активному і пасивному стані допомагає розповісти про дію, що сталася раніше ніж дія, описана дієсловом-присудком. Залежно від дієслова-присудка доконаний інфінітив може описувати дію:
яка мала статися, але не сталася
You should have thought about it in advance. – Тобі варто було подумати про це заздалегідь.
яка відбулася
He must have forgotten his keys at home. – Він напевно забув ключі вдома.
Що стосується останньої форми інфінітива, а саме доконано-тривалий (Perfect Continuous Infinitive), то тут застосовується тільки активний стан, тому що пасивний – дуже важкий у вживанні, а зусилля не варті результату.
Сама по собі форма Active Perfect Continiuos Infinitive поєднала в собі риси двох форм:
дія почалася раніше ніж дія, описана дієсловом-присудком (Perfect)
дія була тривалою (Continuous)
Таким чином ця форма допомагає описати дію, що почалася раніше ніж дія, описана дієсловом-присудком і тривала аж до неї або до вказаного моменту в майбутньому.
She said she would have been preparing for the exam to 5 p.m. – Вона сказала, що буде готуватися до іспиту до 5 вечора.
Ось і всі секрети того як утворюється інфінітив в англійській мові і як саме він функціонує. Як бачите, англійська досить проста і логічна мова. Друге дієслово після присудка – завжди інфінітив. Залежно від форми інфінітива ми можемо зрозуміти, коли ця дія відбувалася: раніше чи одночасно з дієсловом-присудком. Ця особливість допомагає зрозуміти хронологію подій і побачити ситуацію об’ємніше. Головне – не бійтеся зробити помилку і все буде відмінно!
До нових зустрічей, друзі.
