Дуже часто ми чуємо в англійській мові “will…will..will”. Що ж таке ось це will? Насправді will є одним із модальних дієслів – сильних дієслів, які мають свої особливі форми утворення та показують співвідношення мовця до дії. Will модальне дієслово відіграє колосальну роль в англійській мові, так як є характерним для вираження саме майбутнього часу. Практично завжди в своєму чистому вигляді модальне дієслово will описує дії зі значенням майбутнього часу, також викоистовується як самостійне модальне дієслово при зображенні різних життєвих ситуацій. Проте воно також має свою форму вираження would – яка може використовуватися як і стосовно точки зору минулого так і різних структур для вираження різних ситуацій надаючи реченням емоційного забарвлення. Зараз розглянемо все детально.
Основна форма модального дієслова will використовується для опису подій що відбуватимуться в теперішньому та майбутньому часах здебільшого, зокрема це модальне дієслово показує волевиявлення мовця або ж його наміру. Насправді слово will – у значенні іменника (слово яке відповідає на запитання хто?що?) – перекладається як воля. Тому колись при використанні слова will завжди мали на увазі бажання до виконання тієї чи іншої дії. Приклад:
I will eat at noon. – Я захочу поїсти в обід.
Із плином часу, will втратило своє пряме значення і у застосуванні в комбінаціях із майбутнім часом воно стало всього-на-всього допоміжним дієсловом, завдяки якому формується структура майбутнього часу ну і звичайно модальним дієсловом.
Його минула форма описує події минулого часу, і також може слугувати формою допоміжнього дієслова в англійській мові.
If I were at home, I would call you. – Якби я був вдома, я б тобі зателефонував.
Запам’ятати форми модального дієслова will та його минулої форми надзвичайно легко, так як ці форми взагалі немають жодних видозмін у використанні із різними особами. Незважаючи на тип речення структура завжди буде незмінною.
У ствердженні потрібно пам’ятати тільки одну річ – це порядок слів та правильне місце will. Давайте візуально поглянемо як діє цей порядок:
Як ви бачите спочатку ми згадуємо виконавця дії, потім одразу ж іде комбінація зі смисловим дієсловом. Така структура є сталою та незмінною.
З приводу заперечення то тут працює загальне правильно яке діє на всі модальні дієслова, а саме ми просто додаємо часточку not до will (will not = won’t):
Коли говоримо про запитання, то в англійській мові діє стандартне правило – якесь допоміжне виносимо наперед:
Насправді, незважаючи на те, що would це видозмінена форма will, між ними все таки є певна різниця у використанні. Тому розгляньмо кожнe із них детальніше.
Як раніше згадувалося, will використовується для вираження дій в теперішньому та майбутньому. Досить часто will використовують для вираження готовності щоб зробити щось. Цим ви демонструєте, що ви цілком готові щось зробити для себе, або для іншої людини, або ж навпаки.
I will prepare this dish for you. – Я приготую тобі цю страву.
She will not call her boss in half an hour. – Вона не зателефонує своєму босу через пів години.
So, if any of you decide that you have to leave now, I will certainly not hold it against you. – Так що, якщо хтось із вас вирішить, що вам потрібно піти зараз, я, звичайно, нікого не буду затримувати.
Коли ви наполегливо бажаєте, щось хтось зробив щось в найближчому майбутньому, ви можете використати will як форму наказу, яка продемонструє співрозмовнику ваше ставлення до ситуації що відбувається.
You will tell your parents all the truth today’s evening. – Ти розповіси своїм батькам всю правду сьогодні ввечері.
Stop shouting, will you? – Перестаньте кричати, окей?
She will rewrite the test. – Вона напише тест ще раз.
Англійська мова – це мова мега ввічливих людей, так як в англійській дуже багато різних структур, які побудовані на ввічливості та правильності мовлення. Will є однією із них, так як використання його в запитаннях, демонструє правильність манер та вираженні прохань.
Will you text him this evening? – Чи не могли б ви написати його цього вечора?
Will you marry me? – Then, yes. Yes, I will. – Ти вийдеш за мене? Тоді так. Так, я згодна.
Завдяки will ми можемо виразити своє ставлення стосовно здійснення дії в майбутньому чи ні. Тобто, ми говоримо про речі які ймовірно відбудуться в майбутньому. Часто використовуємо зі словами: probably (можливо), certainly/definetely (точно).
It will probably be raining cats and dogs. – Можливо, буде лити як із відра.
They will definately visit us. – Вони нас точно відвідають.
Якщо ви хочете щось комусь пообіцяти або ж попередити когось про можливі події – вам допоможе модальне дієслово will.
I will help you with that task. – Я допоможу тобі із тим завданням.
The weather is awful today. You will catch a cold if you go out without a hat! – Погода сьогодні жахлива. Ти підхопиш простуду якщо вийдеш на вулицю без шапки!
Як раніше вже згадувалося, незважаючи на те, що це минула форма від will, випадки вживання досить відрізняються від вище згаданих.
Як із модальним дієсловом will, так і із його видозміненою формою ми можемо задавати різні ввічливі запитання і пропонувати комусь щось. Порівнюючи ступені ввічливості, то модальне дієслово would завжди буде опереджати will.
Would you help me with these documents? – Чи не могли б ви допомогти мені із ними документами?
Would you help me with the bookcase? – Чи не могли б ви мені допомогти із книжковою шафкою?
Якщо ви готові були зробити щось у минулому або ж навпаки, зовсім не були готові до цього – можете використати would. Основне пам’ятати, що після нього ми використовуємо тільки першу форму дієслова (Verb 1).
She would clean the room, but she hated washing the dishes. – Вона прибирала кімнату, але ненавиділа мити посуд.
Найчастіше всього ми любимо уявляти нереальні ситуації в теперішньому, які допомагають нам помріяти та поставити себе на місце якоїсь іншої людини. В цьому нам допоможе модальне дієслово would + V1:
This tea would be better without milk. But she forgot and added it. – Чай був би кращим без молока. Але вона забула і додала його.
Також, такі гіпотетичні ситуації ми можемо виражати за допомогою умовних речень другого типу:
If we had more money, he would buy this yaucht. – Якби у нього було більше грошей, він купив би ту яхту.
Модальне дієслово Would + have + V3 – описує гіпотетичні події в минулому часі. Це вже використання умовних речень третього типу:
I would have come home earlier if you had asked me for it. – Я б прийшов додому раніше, якби ти мене попросила про це.
Чи бувають такі речі які ви колись активно та регулярно робили, проте зараз взагалі ними не займаєтеся? Якщо так, то цей випадок використання саме для вас. Саме would демонструє дії, які колись відбувалися регулярно, проте на даному етапі ви цього більше не робите. Тут воно схоже до used to яке також демонструє речі які відбувалися на регулярній основні.
He would visit this peninsula once a year. – Він раніше відвідував цей півострів раз на рік.
Якщо ви хочете виразити свої переваги, що б ви краще хотіли – все це можна застосовувати в комбінаціях, а саме в таких: would like (хотів би), would love (був би дуже радий), would rather (краще би), would prefer (надав би перевагу).
They would love to look in on us, but unfortunately we are not at home right now. – Вони були б раді заскочити до нас, але нажаль зараз ми не вдома.
I would rather share one lifetime with you… than face all the ages of this world alone. – Я краще розділю із тобою одне життя… ніж на самоті зіткнуся зі всіма віками цього світу.
Виражаючи жаль, що ми чогось не зробили в теперішньому або ж в минулому, ми зазвичай використовуємо конструкції I wish/If only. Якщо ж ми хочемо показати, що ми жаліємо що щось не відбувається, проте все ще сподіваємося на якісь зміни в подальшому, тоді ми можемо вжити вищезгадані конструкції із модальним дієсловом would: I wish somebody would do something/If only somebody would do something.
If only she wouldn’t be so boastful. – Я хотіла б, щоб вона не була таким хвальком.
I wish I lived in New York. – Жаль що я не живу в Нью Йорку. (жаль стосовно теперішнього, яке ми не в силах змінити зараз)
I wish I would live in New York. – Мені би хотілося, що я жила в Нью Йорку.
Як і кожне модальне дієслово will має свої особливі моменти вживання. Тому розгляньмо їх детальніше.
Досить часто, від студентів можна почути: “А колись ми вчили ще й shall. Для чого є воно?”. Насправді will i shall це одні і ті ж самі слова – тобто це модальні дієслова, що практично завжди комбінують в собі значення модального дієслова зі значенням майбутнього часу. Shall використовується із різними особами і форми його такі ж як і will (I/he/she/it/you/we/they shall not/shan’t= will not/won’t). Проте shall прийнято вважати вже досить застарілою формою вираження майбутнього часу. Хоча ми можемо ще її зустріти в деяких вираженнях, а саме, так як воно між іншим ще є і модальним, тому не варто про це забувати:
– тільки в якихось пропозиціях щось зробити або ж доопомогти.
Shall we go for a walk today? – Може підемо сьогодні на прогулянку?
Shall I help you to move the furniture? – Може я допоможу тобі пересунути меблі?
– також в більш старіших варіантах воно використовується в значенні обіцянки, попередження або ж загрози.
You shall regret everything you have done. – Ти пожалієш за все що ти зробив.
I shall be always with you. – Я буду завжди із тобою.
Всі ми знаємо структуру going to, але іноді замислюємось яка дійсно різниця між цією конструкцією та will тому наступна таблиця нам продемонструє головну різницю.
| Will | Going to |
|---|---|
Першопочаткове значення will це речі та дії, які відбудуться в майбутньому. Це можуть бути ваші рішення, проте вони одразу ж були прийняті в момент мовлення. We have no milk. – Oh, then I’ll go the shop. – У нас немає молока. О, тоді я піду в магазин. | На відміну від will, be going to також виражає якийсь план стосовно мабйтуьного, проте це було заздалегідь вирішено, ще перед розмовою. We have no milk. – I know. I’m going to go to the shope after the show finishes. – У нас немає молока. – Я знаю. Я збираюся піти в мазагин, після того як закінчиться шоу. |
| Will | Going to |
Зокрема, і will, i going to демонструють нам якісь преедбачення стосовно майбутнього, проте will показує передбачення, що базується просто на вашій думці, на вашій точці зору, як ви вважаєте що буде. I think he’ll win next time. – Я думаю, що наступного разу він виграє. | Going to виражає передбачення, що грунтується на якихось фактах та інформації, яка у вас є. He’s going to win this time. His results are incredible. – Він виграє цього разу. Його результати протсо неймовірні. |
Незважаючи на те, що ми розібрали всі моменти використання наших модальних дієслів, є ве ще деякі нюанси та найчастіші запитання від студентів, на які варто звернути увагу.
Споконвічна проблема вимови цих слів завжди переслідує студентів. Давайте розберемося чи насправді їхня вимова ідентична.
Насамперед слово want – хотіти – ми вимовляємо як /wɒnt – уо́нт/, а will not(won’t) – буду/не буде (щось робити) – /woʊnt – уо́унт/. Давайте ще більше потренуємо це із відео.
Ми вже знаємо що майбутній простий час, або ж will виражають дії в майбутньому як факти що будуть здійснені із часом. Проте велика англійська граматика твердить, якщо ви на 100% впевнені в тому що в певний період часу в майбутньому ви виконуватимете якусь дію, то ви можете виразити це через Present Continious Tense (теперішній тривалий час), таким чином підкресливши намір до виконання цієї дії.
I am watching football this evening. – Я дивлюся футбол цього вечора.
We are visiting my parents next weekend. – Ми відвідуємо моїх батьків наступних вихідних.
І так, після того як ми добряче у всьому розібралися – час потренувати все в наступній невеликій вправі. Впевнені що ви точно впораєтеся зі всіма тонкощами використання наших модальних дієслів.
Ну що ж, настав час перевірити себе! 🌞
Віримо що стаття була для вас корисною та цікавою. А ще більше інформації та практики ну і різні вправи ви можете отримати на наших заняттях! Чекаємо! 👩🏫 👨🎓
