Для початку визначимо, що означає способи дієслова. Звучить незрозуміло, проте, нічого фантастичного в цьому понятті немає. Способи висловлюють те, як мовець ставиться до вислову: як до реальності, фантазії (тобто, бажанню, вигадці або думці про те, що не змінити або чого не буде) або заклику до дії. Це бачення виражається через форму дієслова – слова, яке описує дію. По-англійськи спосіб називають Mood. Ніби “настрій висловлювання”. І нас, і англійців граматика нагородила трьома способами:
Головний же гість цієї статті – дійсний спосіб. Ще одна назва (транслітеровано з англійської) – індикатив.
Хоч багатьом і не знайомий термін Indicative Mood, кожному знайомий його зміст і те, як і для чого цей спосіб застосовується. Цей Mood найбільш використовуваний: це висловлювання про реальний світ. Саме слово Indicative значить “той, що стверджує, що вказує на факт”. З його допомогою озвучують факти, задають питання, прогнозують майбутнє, висловлюють думку, діляться враженнями… Наприклад, таке висловлювання в дійсному способі:
Miles is my dog, I walk him every day at 7 in the morning. Майлз – мій пес, я вигулюю його кожен день о 7 ранку.
Звучить реалістично, так? Ось про що дійсний спосіб. Реальність – те, про що люди говорять найбільше. За рахунок поширеності способу, більшість форм дієслова – його представники. Ми постараємося розставити індикатив по поличках і показати максимум індикативних конструкцій на численних прикладах.
В українській порядок слів швидше вільний. Це означає, що у одного речення різні варіанти розташування слів. Наприклад: “Я обожнюю морозиво” і “Морозиво я обожнюю”. Обидва речення правильні, хоча, можливо, несуть трохи різні акценти.
У той час як в англійській граматика суворіше і порядок слів фіксований, побудова речення відбувається по конкретної моделі. Те, що передається в українській різним порядком слів і інтонацією, в англійській передається швидше інтонацією при однаковому порядку слів. Стандартний порядок у стверджувальному реченні – SVO. Давайте розшифруємо:
Як приклад візьмемо таке речення:
| Subject | Verb | Object | Переклад |
|---|---|---|---|
| James | took | a taxi | Джеймс узяв таксі |
Що буде, якщо поміняти цей порядок? Справа в тому, що в англійському реченні місця “зарезервовані” конкретними функціями, перерахованими вище. Виходить, якщо поміняти Subject і Object місцями, речення буде неадекватним, тому що вони поміняються не тільки місцями, але і ролями:
A taxi took James. Таксі взяло Джеймса.
Вивчіть і інші особливості англійського порядку слів (також в питаннях і запереченнях) в статті за посиланням нижче:
Як вже говорилося, в дійсному способі – більшість конструкцій в англійській мові. Почнемо з того, що це всі три часи в англійській (Present, Past, Future), а також їхні аспекти (Simple, Continuous, Perfect, Perfect Continuous). Виходить, є три види дійсного способу:
Це вже 12 форм дієслова в дійсному способі. Подивимося, як працює индикатив в кожному часі і аспекті:
| Simple | ||
|---|---|---|
| Present | Past | Future |
| You are a good person. Ти хороша людина. | We didn’t study it at university. Ми не вчили це в університеті. | I will sign the contract. Я підпишу (цей) контракт. |
| Does he really need the car now? Йому зараз дійсно потрібна машина? | Was Jake at the party? Джейк був на вечірці? | Will you be ready by 10 PM? Ти будеш готова до 10 вечора? |
Зупинимося на майбутньому, адже воно викликає справедливе запитання. Якщо щось ще не сталося, хіба це може бути дійсний спосіб, який доносить факти, реальність? Так, хоча подія ще не відбулася, мовець заявляє, що є така ймовірність. Тобто, для нього це не фантазія, а можливий розвиток подій. Якщо це розглядається як реалістичне і вживається в майбутньому часі (в будь-якому аспекті, включаючи ті, що будуть нижче) – це дійсний спосіб в англійській мові.
| Continuous | ||
|---|---|---|
| Present | Past | Future |
| I am not sleeping anymore. Я вже не сплю. | I wasn’t listening to music while I was reading. Я не слухав музику поки читав. | I will be waiting for you outside. Я буду чекати тебе зовні. |
| Is anyone looking for a lost bag? Хто-небудь шукає загублену сумку? | Were you working the whole day yesterday? Ти працював вчора весь день? | Will you be dancing in the evening? Ти будеш танцювати ввечері? |
| Perfect | ||
|---|---|---|
| Present | Past | Future |
| I have wasted the money. Я розтринькав гроші. | He had answered all the questions even before they asked anything. Він відповів на всі питання навіть раніше, ніж вони що-небудь запитали. | I will have sent the report by Monday. Я пришлю звіт до понеділка. |
| Haven’t you called Dan?Ти хіба не дзвонив Дену? | Did you brush the teeth after you had eaten? Ти почистив зуби після того, як поїв? | Will you have prepared the surprise by the time he comes? Ти вже приготуєш сюрприз на той час, як він прийде? |
| Perfect Continuous | ||
|---|---|---|
| Present | Past | Future |
| We have been trying to catch him for a year. Ми вже рік намагаємося його впіймати. | Before they got married, they had been living together for 7 months. Перш, ніж одружитися, вони прожили разом 7 місяців. | I will have been working here for 9 years on Tuesday. У понеділок я вже буду працювати тут 9 років. |
| Have you been using the computer since the morning?! Ти що, з ранку за комп’ютером сидиш? | Had you been lying to her all the time before she found out the truth? Ти брехав їй увесь час, поки вона не впізнала правду? | Will she have been his partner for 12 months by July? До липня вона буде його напарником вже 12 місяців? |
Звичайно, є багато інших конструкції, крім стандартних речень в якомусь часі. Однак, часові форми дієслова – в основі таких конструкцій, як не крути.
До речі якщо цікаво розібратися в часах і їхніх випадках вживання, дізнатися правила, по посиланню нижче ви знайдете потрібну інформацію:
Деякі джерела також відносять нульовий і перший тип умовних речень до дійсного. Це досить логічно, оскільки нульовий тип висловлює якісь закономірності (власне, факти). А перший тип ставить цілком реальну умову і припускає цілком реальні події в майбутньому. Наприклад:
When I smile, I have dimples on my cheeks. Коли я посміхаюся, у мене ямочки на щоках. (Zero Conditional)
If you do this, they will never stop being afraid of you. Якщо ти це зробиш, вони ніколи не перестануть боятися тебе. (First Conditional)
До речі, якщо хочеться вивчити кожен тип “умовок”, запрошуємо почитати тут.
Здебільшого в англійській виділяють три способи, серед яких індикатив. Однак, хоча англійська мова і прагне до спрощення структури, деякі джерела і все ще виділяють питання і умовні речення в якості окремих способів: Interrogative (Питальний) і Conditional (Умовний).
Часи, які розглянуті вище, використовуються в активному стані (Active Voice). Це означає, що є виконавець дії, який проявляє активність у вигляді дії: The mom is washing the baby (Мама миє дитину). Тут мама – активний елемент, вона робить дію. Тому-то і стан активний.
Дійсний спосіб в англійській мові також включає в себе і пасивний стан (Passive Voice). Це коли діяча немає, а є тільки той, хто піддається якоїсь дії: The baby is being washed (Дитину миють). Тут діяча не вказано, є тільки пасивний елемент – дитина, і дія, яку над нею роблять. В цьому суть пасивного стану. В українській пасивний стан теж поширений. Це речення на кшталт “В цьому ресторані добре готують хачапурі”. Хто готує не грає ролі, важливе хачапурі і те, що його готують добре. Приклади дійсного способу в пасивному стані:
Words are translated automatically in this app. Слова автоматично перекладаються в цьому додатку.
The police were informed about it. Поліція була проінформована про це.
She will be promoted next year. Її підвищать наступного року.
Дізнатися подробиці про пасивний стан можна в статті нижче:
Англійська не володіє великою гнучкістю в формах слів, оскільки у цієї мови інша структура. Тут те, що у нас висловлюють закінчення дієслів, виражається через інші або додаткові слова в реченні.
Звичайно, найбільш явні зміни – зміни у часових формах. Здебільшого в рамках одного часу у дієслова одна незмінна форма для кожного займенника (I, you, he і інші). Повної зміни (мається на увазі навіть без збереження кореня) зазнає тільки дієслово be. приклади:
I am/he is/they are aware of this. Я/він/вони про це обізнаний(обізнані). (Present Simple)
He was/We were awarded. Її/Нас нагородили. (Past Simple Passive)
Це поширюється на всі конструкції з be в дійсному способі: часи Continuous; речення, які відповідають на питання “Хто/що це?”; конструкції в пасиві, де be – незамінне слово…
Інші дієслова тільки частково змінюються в Present Simple в залежності від займенника. Це означає, що I, we, you, they вживаються з “початковою” формою дієслова, а до he, she, it потрібно додати закінчення -s:
I (we, you, they) look good. Я (ми, ти, ви, вони) виглядаю (-ємо/-єш/-єте/-ють) добре.
He/she/it looks good. Вів/вона/воно виглядає добре.
Конкретні дієслова змінюються сильніше, наприклад have-has або do-does, але зберігають корінь і ще впізнаються. В іншому, форми дієслова незмінні в рамках одного часу. Це означає, що ran (минула форма від run) не зміниться, який би займенник перед ним не стояв.
Англійська система способів така ж, як і українська. Всього в основному мова про три способи: Indicative, Imperative, Subjenctive. Також є класифікація, за якою виділяють ще два способи: Interrogative і Conditional.
Детальніше про поняття способу читайте в статті за посиланням нижче:
В першу чергу спосіб визначається по самому змісту висловлювання. Наприклад, якщо людина озвучує факт (щось з реального світу, відповідне правді) або вірить, що висловлювання правдиве для реального світу (або висловлює думку) – це Indicative, який обговорювався в статті.
Imperative – це коли людину безпосередньо просять, наказують, вимагають зробити що-небудь: Bring me some water, please (Принеси мені води, будь ласка).
Subjunctive – відповідає за висловлювання, які можна назвати фантазіями, тому що вони не відповідають реальності: If I were taller, I would be a basketball player (Будь я вище, я б був баскетболістом). Його також можна назвати “непрямим Imperative”, тому що за допомогою сабджанктіва теж висловлюють бажання, вимоги, накази. Але не прямо, а за допомогою додаткових засобів: I demand that you stop! (Я вимагаю, щоб ви припинили!) Прямою вимогою було б Stop! (Припиніть!)
Якщо не виділяти окремий спосіб – Conditional Mood, це логічно. Це стосується конкретно Conditional 0, 1, оскільки вони описують закономірності і умови реального світу (Conditional 0) або можливі в майбутньому події (Conditional 1). А це – область дійсного способу.
Хоча з граматичної точки зору обидві конструкції належать до теперішнього часу, вони висловлюють ідею про майбутнє. У нас теж можливо сказати “Я йду в кіно в п’ятницю”. Очевидно, що йдеться про майбутнє. Граматичний теперішній час тільки додає впевненості вислову. На ділі ж – мова про майбутнє. Англійські приклади:
She is going to quit the job in a month. Вона збирається звільнитися з роботи наступного місяця. (Так, is – граматично теперішній час, однак, ми говоримо про події в майбутньому – наступного місяця)
Mike and Jane are helping us at the concert in the evening. Майк і Джейн допоможуть нам на концерті ввечері. (Так, are – граматично теперішній час, однак це тільки впевнене висловлювання про майбутнє, адже концерт ще не відбувся, вечір ще не настав).
Що стосується PresentContinuous, важливо розуміти, що в основному воно використовується для опису процесу, який відбувається зараз. Тобто, до якого Mood відноситься речення в теперішньому тривалому часі, вирішує ситуація і її зміст.
Нехай знання про дійсний спосіб вірно служать вам на шляху до свободи в англійській мові! May the force be with you!🙂
Тепер, коли вам знайоме поняття дійсного способу, важливо закріпити інформацію і навчитися визначати його (і його форми). Виконайте наступні вправи:
(Майте на увазі, що в кожному часі не один аспект, і деякі часи оманливо перекладаються на українську😉)
| Past | Present | Future |
|---|---|---|
