Ступені порівняння прикметників: правила та приклади

Уявіть, що ви обираєте між двома квартирами 🏘️. Одна простора, інша ще просторіша. А потім рієлтор показує третю — і каже, що це найпросторіша квартира з усіх, які зараз є в будинку.

Українською ми майже не замислюємося, як це сказати: просто змінюємо форму прикметника або додаємо потрібне слово. В англійській логіка така сама, але сама форма може змінюватися по-різному: cheap — cheaper — the cheapest, але expensive — more expensive — the most expensive.

Саме тут і починаються типові питання. Розберемося зі ступенями порівняння прикметників в англійській мові без зайвого зазубрювання: як працює порівняння прикметників, чим відрізняється вищий ступінь від найвищого та як правильно утворювати потрібну форму. Пройдемо шлях від простих правил до випадків, де доводиться враховувати кількість складів, закінчення слова та винятки.

Які є ступені порівняння прикметників в англійській

Коли ми просто описуємо предмет, людину чи явище, порівнювати його ні з чим не потрібно. Але щойно з’являються два або більше об’єктів, виникає потреба показати різницю: один будинок високий, інший вищий, а третій — найвищий. Саме для цього існують три ступені порівняння прикметників в англійській мові:

• Positive Degree — позитивний (звичайний) ступінь;
• Comparative Degree — вищий ступінь;
• Superlative Degree — найвищий ступінь.

Ці три форми і становлять ступені порівняння прикметників. Вони утворюють своєрідну драбинку: спочатку ми просто називаємо ознаку, потім порівнюємо її з іншою, а далі визначаємо, який об’єкт має цю ознаку найбільшою мірою.

Позитивний, вищий і найвищий ступінь: значення форм

Три ступені порівняння відповідають трьом різним завданням. Іноді нам потрібно просто описати предмет, іноді — зіставити його з іншим, а іноді — показати, що він виділяється серед усіх інших.

Варто пам’ятати, що прикметники — лише одна з частин мови в англійській. Вони допомагають описувати ознаки предметів, людей і явищ, тоді як інші частини мови виконують свої функції. Наприклад, прислівники уточнюють, як, де, коли або наскільки відбувається дія. Тому важливо не плутати форми прикметників із прислівниками, особливо коли йдеться про порівняння ⬇️

1. Позитивний ступінь порівняння — просто описуємо

Positive Degree — це звичайна, базова форма прикметника. Вона просто повідомляє про певну ознаку, без порівняння з іншими. Наприклад:

The coffee is strong. — Кава міцна.

This sofa is comfortable. — Цей диван зручний.

The movie is funny. — Фільм смішний.

Ми нічого не порівнюємо — просто говоримо, якими є кава, диван чи фільм.

2. Вищий ступінь порівняння — шукаємо, що більше, краще або цікавіше

Comparative Degree з’являється тоді, коли потрібно зіставити дві речі, двох людей або дві ситуації.

Наприклад, ви замовили дві чашки кави або ж вибираєте між фільмами:

This coffee is stronger than mine. — Ця кава міцніша за мою.

The second film is more interesting than the first one. — Другий фільм цікавіший за перший.

Так само можна порівнювати не лише предмети, а й ситуації:

Travelling by train is more comfortable than travelling by bus. — Подорожувати потягом комфортніше, ніж автобусом.

У таких реченнях часто використовується than — «ніж», адже ми прямо називаємо те, з чим порівнюємо.

Досить часто другий об’єкт може бути не названий:

I want a quieter place. — Я хочу тихіше місце.

3. Найвищий ступінь порівняння — знаходимо «най-»

Superlative degree використовують, коли потрібно виділити один об’єкт серед трьох і більше або серед певної групи. Наприклад:

This is the best restaurant in town. — Це найкращий ресторан у місті.

That was the most exciting movie of the year. — Це був найзахопливіший фільм року.

Тут уже не достатньо сказати, що один фільм цікавіший за інший. Ми визначаємо його місце серед цілої групи.

Важливо й те, що порівнювати можна не лише в бік «більше». В англійській є форми для позначення меншої міри ознаки: less interesting — менш цікавий, the least interesting — найменш цікавий. До того ж деякі прикметники в англійській мові змінюють форму зовсім не так, як можна було б очікувати: good — better — the best.

А ось як саме утворюється потрібна форма, залежить від прикметника. Далі розберемо правила для коротких, двоскладових і багатоскладових слів.

Правила утворення для односкладових прикметників

Саме з односкладових прикметників найпростіше почати вивчення правил утворення ступенів порівняння. У більшості випадків їхнє порівняння відбувається за допомогою закінчень -er та -est. Щоправда, іноді під час додавання суфікса змінюється написання самого слова — і ось тут важливо знати кілька простих правил.

🔷 У більшості випадків порівняння прикметників будується за допомогою додавання -er для вищого ступеня, а для найвищого — -est:

• small — smaller — the smallest (малий — менший — найменший);
• fast — faster — the fastest (швидкий — швидший — найшвидший);
• cold — colder — the coldest (холодний — холодніший — найхолодніший).

🔷 А тепер розберемося, що відбувається з написанням слова в різних випадках:

• якщо прикметник закінчується на -e

Якщо в кінці слова вже є -e, другу e додавати не потрібно. Просто приєднуємо -r або -st.

• nice — nicer — the nicest (приємний — приємніший — найприємніший);
• large — larger — the largest (великий — більший — найбільший);
• wide — wider — the widest (широкий — ширший — найширший).
• якщо прикметник закінчується на приголосну + y

У таких словах y змінюється на i, після чого додаємо -er або -est:

• happy — happier — the happiest (щасливий — щасливіший — найщасливіший);
• busy — busier — the busiest (зайнятий — більш зайнятий — найбільш зайнятий);
• lucky — luckier — the luckiest (везучий — більш везучий — найбільш везучий).

⚠️ Але якщо перед y стоїть голосна, y не змінюється!

• короткі прикметники з моделлю «голосна + приголосна»

Якщо односкладовий прикметник закінчується на одну голосну та одну приголосну, останню приголосну зазвичай подвоюємо перед -er та -est:

• big — bigger — the biggest (великий — більший — найбільший);
• hot — hotter — the hottest (гарячий — гарячіший — найгарячіший);
• sad — sadder — the saddest (сумний — сумніший — найсумніший).

⚠️ При цьому w, x та y не подвоюються!

Як порівнюються двоскладові та багатоскладові прикметники

Що довшим є прикметник, то менш зручно додавати до нього -er або -est. Тому правила порівняння прикметників залежать не лише від їхньої довжини, а й від кількості складів та закінчення слова. Для багатоскладових прикметників зазвичай використовуються more та most, тоді як двоскладові можуть мати кілька моделей утворення ступенів порівняння.

Багатоскладові прикметники — more та most

Якщо прикметник має три або більше складів, для утворення ступенів порівняння зазвичай використовуються:

• more + прикметник — вищий ступінь;
• the most + прикметник — найвищий ступінь.

Наприклад:

• interesting — more interesting — the most interesting (цікавий — цікавіший — найцікавіший);
• expensive — more expensive — the most expensive (дорогий — дорожчий — найдорожчий);
• important — more important — the most important (важливий — важливіший — найважливіший).

Ось так вони себе поводять у реченнях:

This hotel is more comfortable than the one we stayed at last year. — Цей готель зручніший за той, у якому ми зупинилися минулого року.

It was the most interesting part of the trip. — Це була найцікавіша частина подорожі.

Двоскладові прикметники — тут є кілька моделей

Саме двоскладові прикметники можуть викликати найбільше запитань. Для них немає одного правила, яке працювало б абсолютно для всіх слів. Тому зручно запам’ятати три основні моделі:

🔶 Двоскладові прикметники на -y

Багато прикметників із закінченням -y утворюють вищий і найвищий ступені порівняння прикметників в англійській за допомогою -er/-est. При цьому y змінюється на i:

• dirty — dirtier — the dirtiest (брудний — брудніший — найбрудніший);
• friendly — friendlier — the friendliest (дружній — дружніший — найдружніший);
• pretty — prettier — the prettiest (гарний — гарніший — найгарніший).

🔶 Деякі інші двоскладові прикметники також можуть мати -er/-est, проте в деяких випадках із цими словами можна зустріти more/most. Тобто для частини двоскладових прикметників можливі обидві моделі.

• clever — cleverer — the cleverest / clever — more clever — the most clever

(розумний — розумніший — найрозумніший);

• simple — simpler — the simplest / simple — more simple — the most simple

(простий — простіший — найпростіший);

• quiet — quieter — the quietest / quiet — more quiet — the most quiet

(тихий — тихіший — найтихіший).

🔶 Проте для значної кількості двоскладових прикметників природніше використовувати more та most:

• modern — more modern — the most modern (сучасний — сучасніший — найсучасніший);
• careful — more careful — the most careful (обережний — обережніший — найобережніший);
• useful — more useful — the most useful (корисний — корисніший — найкорисніший).

More, most, less і least: коли використовувати

У попередньому розділі ми вже побачили, що довгі прикметники зазвичай не отримують закінчень -er та -est. Але more і most використовуються не лише як частина конструкцій для утворення вищого та найвищого ступеня. Вони також допомагають показати більшу або найбільшу міру певної ознаки.

А поруч із ними є ще дві важливі форми ➡️ less і least.

Їх зручно запам'ятати парами:

more ↔ less — більш ↔ менш

most ↔ least — найбільш ↔ найменш

▪ More — «більш»

More показує, що певна ознака виражена сильніше, ніж в іншого об’єкта:

The countryside is more peaceful than the city. — За містом спокійніше, ніж у місті.

This route is more convenient for us. — Цей маршрут зручніший для нас.

▪ Most — «найбільш»

Most використовуємо, коли хочемо виділити об’єкт із певної групи як такий, що має ознаку найбільшою мірою:

She is the most reliable person on our team. — Вона найнадійніша людина в нашій команді.

That was the most exciting moment of the game. — Це був найзахопливіший момент гри.

▪ Less — «менш»

Less працює в протилежний бік до more. Вона показує, що певна ознака виражена меншою мірою, ніж в іншого об’єкта:

This explanation is less confusing than the first one. — Це пояснення менш заплутане, ніж перше.

The new version is less complicated to use. — Новою версією користуватися менш складно.

▪ Least — «найменш»

Least - це протилежність most. Воно показує, що певна ознака виражена найменшою мірою серед групи:

This is the least crowded beach in the area. — Це найменш людний пляж у цій місцевості.

That was the least surprising result. — Це був найменш дивовижний результат.

Нерегулярні прикметники: good, bad, far та інші винятки

Більшість прикметників в англійській мові порівнюються за зрозумілим правилом: короткі слова отримують закінчення -er / -est, а довші — more / most. Але правила утворення ступенів порівняння мають і винятки. Є прикметники, які не підкоряються цій схемі, тому їхні форми вищого та найвищого ступеня потрібно запам’ятати окремо:

⚠️ Примітки:

1. Farther/farthest часто використовують для фізичної відстані, тоді як further/furthest дуже поширені у значенні «подальший», «додатковий». У сучасній англійській further також може вживатися для позначення фізичної відстані;
2. Little використовуємо з незлічуваними іменниками: little time → less time → the least time. Для злічуваних іменників використовуємо few → fewer → the fewest;
3. Much і many мають однакові форми: more → the most, але much вживається з незлічуваними, а many — зі злічуваними іменниками;
4. Elder та eldest переважно використовуються, коли йдеться про членів однієї родини: my elder sister, the eldest son. В інших випадках зазвичай використовують older та oldest.

Найкраще запам’ятовувати такі слова не ізольовано, а одразу в контексті. Наприклад:

This restaurant is good, but the one across the street is better. — Цей ресторан хороший, але той, що через дорогу, кращий.

That was the worst decision we could have made. — Це було найгірше рішення, яке ми могли прийняти.

The village is farther from the city than I expected. — Село далі від міста, ніж я очікував.

There are more people at the beach today. — Сьогодні на пляжі більше людей.

We took the later train. — Ми сіли на пізніший потяг.

Where is the nearest supermarket? — Де найближчий супермаркет?

Артикль the з найвищим ступенем

Артиклі в англійській мові також тісно пов'язані з ступенями порівняння прикметників, зокрема артикль the. Якщо ви вже зустрічали в статті форми the best, the most interesting, the biggest, то напевно помітили закономірність: перед найвищим ступенем зазвичай стоїть артикль the.

Це не випадковість. Найвищий ступінь показує, що ми виділяємо одну людину, річ або явище серед певної групи: найвищий будинок серед усіх будинків, найцікавіший фільм із переглянутих, найшвидший бігун у команді.

Основна схема проста ⬇️

the + прикметник у найвищому ступені

This is the tallest tree in the garden. — Це найвище дерево в саду.

She is the most creative person on our team. — Вона найкреативніша людина в нашій команді.

It was the coldest morning of the month. — Це був найхолодніший ранок місяця.

Чому саме the ❓

Артикль the допомагає показати, що йдеться про конкретний об’єкт, який займає перше місце за певною ознакою.

Коли the може не стояти ❓

Правило про the дуже корисне, але воно не означає, що перед будь-яким найвищим ступенем у будь-якому реченні обов’язково буде саме the.

Наприклад, після присвійного займенника артикль the не потрібен:

She is my best friend. — Вона моя найкраща подруга.

Іноді перед найвищим ступенем the може не бути. Це трапляється, коли найвищий ступінь не стоїть перед іменником, а просто описує, який варіант є найкращим або найгіршим:

Which option is best? — Який варіант найкращий?

This solution is best for everyone. — Це рішення найкраще для всіх.

❗Не всі прикметники в англійській мові зазвичай утворюють ступені порівняння. Найчастіше порівнюються прикметники, які описують ознаку, що може бути виражена більшою або меншою мірою: small, beautiful, useful, expensive. Натомість слова на позначення матеріалу, походження чи належності, наприклад wooden, American, medical, зазвичай не використовуються у звичайних конструкціях із -er/-est або more/most.

Типові помилки у вживанні ступенів порівняння прикметників

Правила порівняння прикметників в англійській не надто складні, але деякі помилки трапляються досить часто. Найчастіше вони виникають через спробу застосувати одне правило до всіх прикметників. Розглянемо найпоширеніші випадки.

• Подвійне порівняння

Не можна одночасно використовувати more і закінчення -er. Так само не поєднуємо most із -est.

❌ more easier

✅ easier

❌ more expensiver

✅ more expensive

• Неправильні форми нерегулярних прикметників

Деякі прикметники мають особливі форми, які не можна утворити за загальним правилом.

❌ gooder

✅ better

❌ badder

✅ worse

Такі слова, як good, bad, far, little, краще одразу запам’ятовувати трьома формами.

• The з порівняльним ступенем

The зазвичай потрібен із найвищим ступенем, але не з порівняльним, коли ми просто порівнюємо дві речі.

❌ This car is the faster than mine.

✅ This car is faster than mine.

• Плутанина між than і then

У ступенях порівняння часто потрібне than — «ніж», але його іноді помилково пишуть як then.

❌ My new phone is better then my old one.

✅ My new phone is better than my old one.

Ступені порівняння прикметників в англійській - це простий і дуже практичний інструмент, який допомагає точніше описувати людей, речі та ситуації. Головне — зрозуміти основні правила порівняння прикметників: коли використовувати -er/-est, а коли more/most, і запам’ятати найпоширеніші нерегулярні форми.

А щоб ці правила не залишалися лише в теорії, важливо регулярно використовувати порівняння прикметників у мовленні. Саме так граматика поступово стає автоматичною, особливо під час систематичних занять на курсах англійської мови.