Кількість часів дієслова та їх форми – це ще одна унікальна риса англійської мови. Виділяють 4 основні дієслівні форми:
Present Simple (Indefinite)
Indefinite вживається, коли стоїть мета: утворити теперішній і майбутній часи. Також є найважливішою складовою при утворенні інших дієслівних форм.
1-я форма дієслова в англійській мові часто використовується разом з допоміжними дієсловами. Наприклад, will jump (буду стрибати), did he run? (Він біг?).
Вона також часто вживається у специфічних фразових дієсловах (у поєднаннях дієслова з прийменником, прислівником тощо), наприклад: her brother let him pay till midnight (Його брат дозволив йому грати до півночі).
• to dive – пірнати
• I dive – я пірнаю
• I will dive – я буду пірнати
• I would dive – я пірнав
Past Simple
Це основний минулий час. Він використовується щоразу, коли мовиться про минуле, і у нас немає особливої ситуації, яка означає, що ми повинні вживати минулий доконаний (past perfect), теперішній доконаний (present perfect) або минулий тривалий (past continuous) час.
Завершені в минулому дії, стани або звички.
— Ми використовуємо його в тих випадках, коли у нас є слово, що означає точний час завершення дії (yesterday, last week / month / year, at 5 o’clock, in 1998).
— Ми застосовуємо його з закінченими в минулому діями, станами або звичками, коли ми знаємо із загальних відомостей, що період часу завершений.
— Ми використовуємо його з закінченими в минулому діями, станами або звичками, які ми увели з використанням теперішнього доконаного чи іншого часу.
— Past Simple часто використовується для розповідей чи переліку подій. Для подій на тлі дії в історії ми використовуємо past continuous.
Нереальні чи вигадані речі в теперішньому чи майбутнього.
— Інколи вживаємо простий минулий час, щоб говорити про речі, які не є реальними в теперішньому або майбутньому. Таким чином, ми використовуємо його в умовних реченнях і після таких слів, як «wish» (бажання).
Participles
Дієприкметник – це слово, утворене із дієслова зазвичай шляхом додавання -d, -ed чи -ing.
В англійській мові існує 2 типи дієприкметників:
1. Дієприкметник теперішнього часу
Цей дієприкметник закінчується на -ing, наприклад:
2. Дієприкметник минулого часу
Цей дієприкметник закінчується на -d чи -ed у випадку використання правильних дієслів, наприклад:
Чи з іншими формами неправильних дієслів, наприклад:
Дієприкметники використовуються:
— з допоміжними дієсловами для утворення дієслівних форм, таких як present continuous та past perfect:
— для утворення пасивного стану (використовується лише дієприкметник минулого часу, а також допоміжне дієслово to be):
Дієслово, що закінчується на -ing, є дієприкметником або герундивом. Через схожість цих форм, їх можна легко сплутати. Різницю можна простежити в їх призначенні в реченні.
Дієприкметники в теперішньому часі
Ці дієприкметники часто вживаються як частина тривалої форми дієслова (continuous), після дієслів відчуття, після дієслів руху або ж як прикметники.
Дієприкметник у теперішньому часі як складова тривалої форми дієслова
Дієприкметники є елементом у всіх формах тривалих дієслів (минулих, теперішніх, майбутніх, умовних тощо). Допоміжне дієслово показує час, у той час як дієприкметник залишається незмінним:
Дієприкметники після дієслів відчуття:
Дієприкметники після дієслів дії чи стану, щоби зазначити дію, яка розгортається у той самий час:
Дієприкметник у ролі прикметника:
Герундії
Герундій завжди виконує ту саму функцію, що й іменник, хоча виглядає як дієслово. Його можна використовувати так само, як іменник.
Герундій у ролі підмета в реченні:
Герундій після прийменників:
Герундій після певних дієслів:
Герундій у складних іменниках:
Future
Він використовується для відображення дії, яка здійсниться в найближчому або віддаленому майбутньому після того, як його вимовить оратор.
Простий майбутній час має дві різні форми англійською мовою: “will” і “be going to”. Хоча ці дві форми іноді можна використовувати як взаємозамінні, вони часто висловлюють два дуже різні значення.
Форма Will
[will + дієслово]
Приклади:
Форма Be Going To
[am/is/are + going to + дієслово]
Приклади:
Всі наступні ідеї можуть бути виражені з використанням різних часових форм:
Із цих прикладів видно, що для вираження майбутнього використовуються кілька часів.
В англійській мові існує чотири форми дієслова майбутнього часу.
Також є кілька інших способів говорити про майбутнє, не використовуючи майбутній дієслівний час:
